Методи продуктивного навчання як умова розвитку критичного мислення учнів-старшокласників на уроках
- Viddilukrfilolog
- 15 вер. 2015 р.
- Читати 6 хв
Сучасний розвиток освіти підносить на новий рівень значущість продуктивних методів навчання, спрямованих на підготовку особистості, здатної ефективно розв'язувати проблеми, що постають перед суспільством, самостійно здобувати необхідні знання, yмiлo застосовувати їх на практиці. Отож постала нагальна потреба формування компетентної творчої особистості (яка прагне критично мислити, розвивати свої уміння та навички, здібності), що є важливим завданням сучасної вітчизняної освiти. Це i обумовило актуальність обраної нами теми статті.
Потенціал продуктивних методів i технологій є дуже високим, i реалізація його безпосереднім чином впливає на досягнення такого результату навчання, як комунікативна компетентність, що переконливо доведено дослідженнями А. Хуторського, I.Підласого, I. Родигіної, О.Овчарук [6,1,5,4].
Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань i вмінь, володіючи якими випускники школи створюють якісно нове підґрунтя для свого подальшого життя. На думку І. Підласого «Продуктивне навчання − означає, необхідні, дієві, міцні, постійно актуальні, сформовані на належному piвнi знання та уміння» [1,5]. Учений, підкреслюючи, що продуктом школи є людина, особистість, окреслює основні задачі, що підлягають реалізації на уроках української мови і літератури:
створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
задоволення продуктивних знань, умінь;
засвоєння продуктивних знань, умінь;
* розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
* виховання особистості здатної жити в цивілізованому громадянському суспільстві [1,5].
Характеризуючи продуктивні методи навчання учений формулює алгоритм діяльності вчителя у межах розв’язання навчальних завдань:
забезпечити оволодіння учнями певними діями на piвнi умінь (навчальна задача);
забезпечити оволодіння учнями певними способами діяльності на основі привласнення мети (складна: проблемна, проблемно-пошукова, ситуативна навчальна задача, навчальний проект);
забезпечити формування компетентностей та привласнення певного способу дій власного цілепокладання (проект учня);
забезпечити інтеграцію компетентностей (організацію i супровід вибору oсвітньoї тpaєктopiї, наприклад, в умовах профілізації навчального закладу, досвід соціальної діяльності тощо).
Відповідно до цього алгоритму вчений пропонує адекватне змістове та організаційне наповнення системи формування компетентності учнів за рахунок реалізації певних технологій, методів, прийомів, більшість з яких спрямовано на трансформацію та засвоєння учнями знань i вмінь кожна технологія реалізовується через низку методів i прийомів. У контексті окресленої проблеми важливим завданням вчителя є здійснення правильного вибору тiєї чи iншої технології.
На наш погляд, найрезультативнішими у філологічній освіті є метод проектів, дебати, створення портфоліо учня та технологія «Розвиток критичного мислення через читання та письмо».
Зазначимо, що технологія представлена як система стратегій, методичних прийомів, призначених для застосування на різних рівнях освіти, у різних предметних галузях, видах i формах роботи; технологія універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, яка дає змогу отримати такі освітні результати, як уміння працювати у різних галузях з інформаційним потоком, що зростає и постійно оновлюється; уміння висловлювати власні думки усно та писемно, чітко та коректно по відношенню до оточуючих; уміння формулювати власну точку зору, власну думку на основі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв'язувати проблеми; здатність займатися власною освітою; уміння співробітничати та працювати в групі; здатність будувати конструктивні стосунки з іншими людьми.
Aнaлiзyючи технологію розвитку критичного мислення через читання та письмо, I. Родигіна зазначає, що учні мають пройти через систематичний процес критичного аналізу та критичної рефлексії.
Технологія критичного мислення, на думку дослідниці, містить три стадії:
перша: актуалізація знань школярів, пробудження інтересу до теми. Учням пропонується продумати й пригадати, що вони знають із теми, поставите власні запитання учителеві, визначити мету вивчення матеріалу.
друга: осмислення нового матеріалу (нової інформації, поняття, ідеї). Відбувається основна змістовна робота з текстом, причому під текстом слід розуміти не лише матеріал підручника, а будь-яке історичне джерело, а також лекцію вчителя, відеоматеріали тощо.
третя: роздум або рефлексія. Учень осмислюють вивчений матеріал i формулюють свою особисту думку, ставлення до вивченого матеріалу.
Реалізація кожної стадії формування технології розвитку критичного мислення через читання та письмо відбувається ефективною, на нашу думку, через використання таких методів і прийомів навчання.
Досвід практичної робота свідчить, що в процесі створення усних та письмових висловлювань як монологічного, так i діалогічного характеру ефективними є такі методи: «Доповідач-респондент», «Позначки», «Запитання-відповідь», «Мозковий штурм», «Розумова розминка», «1нтелектуальний конфлікт», метод передбачення версій розвитку подій, що вивчаються, малюнкове письмо, речення з відкритим кінцем; прийоми:читання тексту з коментарем, «Пастка», «Уявне інтерв'ю», «методика одного речення», написання есе, складання схем (колективне складання схеми сюжетної лінії твору, схема алгоритму визначення виду речення за будовою та способом поєднання частин (тема «Види складних речень» 9 кл),гранування, кола Вена), технологію «Дебати» тощо.
Зупинимося детальніше на розгляді такого методу як «Мозковий штурм» («мозкова атака»): зазначивши, що він допомагає знаходити рішення з конкретної проблеми шляхом вільного висловлювання своїх думок всіма учасниками колективного обговорення.
Пропонуємо реалізацію «Мозкова атака» на уроках української літератури у 11 класі під час вивчення теми «Творчість В.Симоненка». Наприклад поезія В. Симоненка «Ти знаєш, що ти - людина?».
Порядок проведення:
Ознайомлення з проблемою. Ставимо перед учнями питання: «Як В. Симоненко ставиться до людини?»
Уci учасники штурму за бажанням висловлюють свої ідеї щодо розв'язання дано1 проблеми. Замислитися має кожен. Хто я в цьому cвіті? (Людина - не безглуздий гвинтик, вона має право на свободу, на визнання людської гідності, жити так, як хоче, має право на щастя). Чим більше учнями буде висловлено думок - тим краще!
Обговорюємо запропоновані ідеї, обираємо ті, що допомагають дійти істини.
Ефективним є також застосування спонукально-пошукового методу. Це, зокрема - самостійне складання ліцеїстами таблиць, схем, словників, діаграм.
«Методика одного речення» використовується для того, щоб прокоментувати епіграф для заняття, цитату, проблему, зробити узагальнення. Таке загальне групове обговорення надає можливість кожному висловити власну думку чи позицію. Використання прийому «Незакінчене речення» дає змогу школярам виробити вміння вільного викладу власних ідей, порівняння їх з іншими, допомагає вільніше висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але переконливо. Пропонуємо цю роботу проводите так: учитель записує частину речення на дошці, пропонує учням закінчити його. Кожен наступний ученик обговорення починає свій виступ цим реченням: «Я вважаю, що «Велесова книга» містить...», «Мене зацікавив такий момент iз життя Г.С. Сковороди...», «У мене музика викликає...», «Моє враження від «Казки про яян... ».
На уроках літератури цікавим є прийом «Фантастичний елемент», який сприяє розвитку уяви, фантазії, критичного мислення, умінню будувати монологи, діалоги. Цей прийом полягає в тому, що до реальної ситуації додається фантастична: Уявіть, що ви зустрілись iз яянами (персонажами твору Емми Андієвської «Казка про яян»), Які б питання ви їм поставили? Що ви робили б на їхньому місці? Що б ви порадили їм?
Для розвитку писемного мовлення й критичного мислення використовуємо також методи «Співпраця», «Вільне письмо», «Альтернативний початок оповідання», «Редагування», «3 авторського крісла» (читання написаного вголос й аналіз тексту), оскільки навчившись усно оцінювати будь-яку ситуацію, критично мислити, відстоювати свою точку зору, школярі більш упевнено будують висловлювання на паперi. Письмо є допоміжним засобом фіксації свого бачення певної проблеми.
Отже, продуктивні методики i технології дійсно мають великий потенціал, реалізацію якого можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних груп компетентностей ліцеїстів, завданням, що по праву визнається найвідповідальнішими у роботі вчителя, бо стосується життєвих умінь учнів, ix реалізації у житті i, зрештою, їх майбутньої долі.
Реалізація технології розвитку критичного мислення, через застосування означених методів дало нам можливість підвищити рівень якості знань. Учнями було створено проект «Видатні українці» («Т.Г.Шевченко - геній українського народу», «Між Гоголем та Шевченком», «Довженко - син свого часу»), який працює уже 6 роки. Проект «Відкриваємо Україну» 2015 року, який практично пробудив відчуття учнів вивчити і продемонструвати особистий зв’язок з культурою і традиціями сучасної України. Використовуючи сучасні методи і технологію «Розвитку критичного мислення» діти створили фантастичну казку «Давним давно», фільм «Дружба».
Безпосередньо реалізовується технологія у міні науково- дослідницьких роботах учнів, зокрема «Словянська тематика у творах Проспера Меріме», «Типи фразеологічних одиниць у творчості У. Самчука (на матеріалі творів «Марія» i «Волинь»)», «Європейський дискурс прози М.Коцюбинського», «Топонімічний простір у творах В.Сосюри», «Портретное наследие М.Ю.Лермонтова в изобразительном и литературном искусстве», «Граффити как искусство молодежных субкультур».
В обласному інтернет-конкурсі «Створи шедевр» літературно-мистецької та педагогічної медіа творчості з української мови і літератури, російської мови і літератури, світової літератури ліцеїсти застосували знання і уміння, реалізовуючи їх практично через технологію. Так Казьміна Дарина у номінації «Літературна кав’ярна» представила щоденник «Імпровізація долі або сповідь меланхоліка»; Трепетова Оксана у номінації «Медіаконтент юного словесника» створила плейкаст «Респектуємо..))» та Твердохліб Катерина виконала відеокалажі на власні поезії. У липні цього року міжнародний мистецький журнал «Склянка Часу* Zeitglas» надрукував вірші Пилипенко Поліни, яка працює над збіркою у вигляді 3D книги.
В результаті навчання за технологію розвитку критичного мислення учні:
поліпшують навчальні результати;
набувають соціальних навичок;
усвідомлюють позитивне ставлення до ефективної співпраці для вирішення складних проблем;
готуються висловлювати та обговорювати власні ідеї, формулювати їх чітко i точно, позбуваються страху перед аудиторією;
набувають кращої самооцінки, впевненості у власних силах;
не бояться відповідальності за прийняття рішень, вчаться бачити альтернативу;
часто виступають організаторами шкільних заходів;
краще ставляться до навчання та школи в цілому.
Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови i літератури сприяє не лише засвоєнню навчального матеріалу, а й набуттю вм1нь i навичок, як ефективно можуть бути застосовані в їхньому подальшому житті.
Література
1. Подласый И. Продуктивная педагогика. - М.: Народное образование, 2003.
2. Енциклопедія освіти /АПН України: головний ред. В.Г.Кремень. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1004 с.
3. Національна доктрина розвитку освіти: Затв. Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. №347//Освіта. - 2002. - С. 2-4.
4. Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти //Стратегія реформування освіти в України - К.: «К.1.С.», 2003.- С. 13-14.
5. Родигіна I. Формування основних груп компетентностей учнів: можливості продуктивного навчання //Директор школи, ліцею, гімназії. - 2004. -№2-3. С. 180-184.
6. Хуторской А. Ключевые компетентности как компонент личностно-ориентированой парадигмы образования //Народное образование. -2003,-№2.-С. 13-41.
7. Якісна освіта запорука самореалізація особистості: Наук. Видання /За заг. ред. С.М. Ніколаенко, В.В. Тесленко. - К.: Пед. преса, 2007. -176с.